Кікбоксинг – вид єдиноборства і бойового мистецтва

Кікбоксинг являє собою спортивне єдиноборство, яке з’явилося в 1960-х роках. Даний вид спорту поділяють на 3 види: японський кікбоксинг (формат К-1), американський кікбоксинг (фул-контакт, фул-контакт з лоу-кіком, семі-контакт, лайт-контакт, кік-лайт). Як правило, в широкому сенсі слова кікбоксинг – це різні ударні єдиноборства. За правилами цих єдиноборств дозволені удари ногами і руками з використанням боксерських рукавичок (тайський бокс, шутбоксинг, саньда, сават та ін.), Які є невід’ємною частиною екіпірування бійця.

Історія Американського кікбоксингу
«Американський кікбоксинг» бере свій початок в 1960-х роках в США. Хвиля популярності східних єдиноборств, яка охопила американських бійців, які почали застосовувати на практиці повно контактні техніки. На відміну від великого числа правил поширених на той момент тхеквондо і карате-сетокан, в кікбоксингу обмеження сили ударів просто були відсутні, рефері не зупиняв поєдинок після проведеного технічного дії (удару, який досяг мети), також не були заборонені і удари руками в голову, тому техніка військово-промислового комплексу – рукавички кікбоксери запозичили у боксерів. З’явився вид спорту спочатку іменувався як «фул-контакт карате» (від англ. Full-contact karate або повноконтактний карате). Крім того, термін «карате» мав на увазі собою будь-східне єдиноборство, що включає власне саме карате, тхеквондо або ушу. Зовсім скоро функціонери традиційного карате почали протестувати і назва єдиноборства довелося замінити, створивши і застосувавши новий термін – «кікбоксінг». Найменування «фул-контакт» в новому виді спорту було збережено і закріпилося за одним з розділів кікбоксингу. Перша організація професійного кікбоксингу – PKA (Professional Karate Association) була заснована в 1974 році. Фактично, цей рік став датою народження нового сформованого виду спортивних єдиноборств – кікбоксингу.

Американський кікбоксинг досить швидко став популярним і в Європі, тому вже в 1976 році саме на території Європи бере свій початок найстаріша організація аматорського кікбоксингу WAKO (World Association of Kickboxing Organizations).

До видатним представникам американського кікбоксингу відносяться: Білл Уоллес, Бенні Уркидес, Дон Вілсон, Моріс Сміт, Денніс Олексій, Стен Лонгінідіс, Марек Пётровскій, Жан-Ів Терьо, Рик Руфус.

Історія Японського кікбоксингу (К-1)
«Японський кікбоксинг» за своїм походженням тісно пов’язаний з проникненням тайського боксу в Японію. Незважаючи на конкуренцію з національно відомим карате-кекусинкай, саме кікбоксинг зміг зайняти досить велику нішу, але не в чистому, а в модифікованому японськими бійцями вигляді. Фактично, японський кікбоксинг є тайський бокс з переробленими правилами, проте значною відмінністю тут є заборона на удари ліктями. Прийнято вважати, що видовищності шкодять часто наносяться ліктями бійця розсічення, крім цього, самим глядачам краще так звані «чисті» нокаути, а не зупинки поєдинків через отримані травми. Іншою важливою відмінністю є помітно відрізняється підхід до підрахунку очок, при якому, на відміну від підрахунку в муай-тай, де удари ногами оцінюються набагато вище, прийнято використовувати збалансовану оцінку ударів руками і ногами. Розвитком японського кікбоксингу протягом 1970-х років займалися три основні організації: AJKBA (All-Japan Kick-Boxing Association), WKBA (World Kick-Boxing Association) і ліга «Какутогі». Відомі японські ассціаціі прийшли в занепад в 1981 році в зв’язку з тим, що цілий ряд японських кікбоксерів виявився замішаний в зв’язках зі злочинністю. Організаціям довелося поступитися першим місцем американської WKA. Кінець 1980-х років запам’ятався в історії японських єдиноборств знову з’являлися місцевими функціонерами кікбоксингу. Уже в 1993 році з’явилося і нині відоме К-1, яке перетворило японський кікбоксинг в один з найбільш розвинених видів професійних єдиноборств світового рівня.

Потім японський кікбоксинг, як і тайський бокс, прийшов до Європи, в першу чергу саме в Нідерланди, які на сьогоднішній день є одним з головних світових центрів кікбоксингу. Відомо, що 15 з 18-ти гран-прі К-1 у важкій вазі виграли голандські бійці.

Видатними представниками японського кікбоксингу є: Тосіо Фудзівара, Роб Каман, Іван Хіпполіт, Петер Артс, Ернесто Хост Ремі Боньяскі, Масато Кобаясі, Анді Саувер, Мірко Филипович, Буакхау Банчамек, Геворг Петросян.

🥊 Історія розвитку кікбоксингу в Україні

Кікбоксинг почав розвиватися в Україні в середині 1990-х років, після здобуття незалежності. Перші клуби та секції з кікбоксингу з’явилися у великих містах, таких як Київ, Харків, Львів та Одеса. Завдяки ентузіастам і тренерам, які привезли методики тренувань з-за кордону, цей вид спорту почав швидко розвиватися.

У 1993 році в Україні була зареєстрована Федерація кікбоксингу, що сприяло організації змагань та розвитку спорту на національному рівні. З того часу кікбоксинг став популярним серед молоді, а також серед людей різного віку, які прагнули поліпшити свою фізичну форму та навчитися захищатися.

З початку 2000-х років Україна почала активно брати участь у міжнародних змаганнях з кікбоксингу, що сприяло популяризації спорту на національному рівні. У цей час були створені національні федерації, які займалися організацією змагань і підготовкою спортсменів до міжнародних турнірів.

👊 Наші тренери

У РОФК «Будокан» ми віримо, що успіх у кікбоксингу залежить не тільки від техніки, а й від наставника, який передає свій досвід і мотивує до розвитку. Наші тренери поєднують професіоналізм, багаторічну практику та індивідуальний підхід, допомагаючи спортсменам будь-якого віку досягати високих результатів. Кожен із них має унікальний досвід та спеціалізацію, що робить наш клуб ідеальним місцем для навчання кікбоксингу.

Саєнко Ростислав Олегович

Головний тренер РОФК «Будокан», досвідчений фахівець у галузі кікбоксингу. Під його керівництвом тренуються як діти, так і дорослі. Ростислав Олегович відомий своєю дисципліною, професіоналізмом та індивідуальним підходом до кожного учня.

Герман Олег Володимирович

Тренер дитячої та юнацької груп РОФК «Будокан». Герман Олегович має багаторічний досвід у тренуванні молоді, допомагаючи їм розвивати не тільки фізичні, але й морально-вольові якості. Його методика спрямована на формування характеру та самодисципліни у юних спортсменів.

Рицько Олександр Вікторович

Тренер вищої категорії з кікбоксингу, чемпіон України з кікбоксингу. Олександр Вікторович проводить набір у дитячу (з 6 років), юнацьку та дорослу групи для тренувань з кікбоксингу. Його досвід та кваліфікація дозволяють ефективно готувати спортсменів до змагань різного рівня.