Кікбоксинг – вид єдиноборства і бойового мистецтва
Кікбоксинг являє собою спортивне єдиноборство, яке з’явилося в 1960-х роках. Даний вид спорту поділяють на 3 види: японський кікбоксинг (формат К-1), американський кікбоксинг (фул-контакт, фул-контакт з лоу-кіком, семі-контакт, лайт-контакт, кік-лайт). Як правило, в широкому сенсі слова кікбоксинг – це різні ударні єдиноборства. За правилами цих єдиноборств дозволені удари ногами і руками з використанням боксерських рукавичок (тайський бокс, шутбоксинг, саньда, сават та ін.), Які є невід’ємною частиною екіпірування бійця.
Історія Американського кікбоксингу
«Американський кікбоксинг» бере свій початок в 1960-х роках в США. Хвиля популярності східних єдиноборств, яка охопила американських бійців, які почали застосовувати на практиці повно контактні техніки. На відміну від великого числа правил поширених на той момент тхеквондо і карате-сетокан, в кікбоксингу обмеження сили ударів просто були відсутні, рефері не зупиняв поєдинок після проведеного технічного дії (удару, який досяг мети), також не були заборонені і удари руками в голову, тому техніка військово-промислового комплексу – рукавички кікбоксери запозичили у боксерів. З’явився вид спорту спочатку іменувався як «фул-контакт карате» (від англ. Full-contact karate або повноконтактний карате). Крім того, термін «карате» мав на увазі собою будь-східне єдиноборство, що включає власне саме карате, тхеквондо або ушу. Зовсім скоро функціонери традиційного карате почали протестувати і назва єдиноборства довелося замінити, створивши і застосувавши новий термін – «кікбоксінг». Найменування «фул-контакт» в новому виді спорту було збережено і закріпилося за одним з розділів кікбоксингу. Перша організація професійного кікбоксингу – PKA (Professional Karate Association) була заснована в 1974 році. Фактично, цей рік став датою народження нового сформованого виду спортивних єдиноборств – кікбоксингу.
Американський кікбоксинг досить швидко став популярним і в Європі, тому вже в 1976 році саме на території Європи бере свій початок найстаріша організація аматорського кікбоксингу WAKO (World Association of Kickboxing Organizations).
До видатним представникам американського кікбоксингу відносяться: Білл Уоллес, Бенні Уркидес, Дон Вілсон, Моріс Сміт, Денніс Олексій, Стен Лонгінідіс, Марек Пётровскій, Жан-Ів Терьо, Рик Руфус.
Історія Японського кікбоксингу (К-1)
«Японський кікбоксинг» за своїм походженням тісно пов’язаний з проникненням тайського боксу в Японію. Незважаючи на конкуренцію з національно відомим карате-кекусинкай, саме кікбоксинг зміг зайняти досить велику нішу, але не в чистому, а в модифікованому японськими бійцями вигляді. Фактично, японський кікбоксинг є тайський бокс з переробленими правилами, проте значною відмінністю тут є заборона на удари ліктями. Прийнято вважати, що видовищності шкодять часто наносяться ліктями бійця розсічення, крім цього, самим глядачам краще так звані «чисті» нокаути, а не зупинки поєдинків через отримані травми. Іншою важливою відмінністю є помітно відрізняється підхід до підрахунку очок, при якому, на відміну від підрахунку в муай-тай, де удари ногами оцінюються набагато вище, прийнято використовувати збалансовану оцінку ударів руками і ногами. Розвитком японського кікбоксингу протягом 1970-х років займалися три основні організації: AJKBA (All-Japan Kick-Boxing Association), WKBA (World Kick-Boxing Association) і ліга «Какутогі». Відомі японські ассціаціі прийшли в занепад в 1981 році в зв’язку з тим, що цілий ряд японських кікбоксерів виявився замішаний в зв’язках зі злочинністю. Організаціям довелося поступитися першим місцем американської WKA. Кінець 1980-х років запам’ятався в історії японських єдиноборств знову з’являлися місцевими функціонерами кікбоксингу. Уже в 1993 році з’явилося і нині відоме К-1, яке перетворило японський кікбоксинг в один з найбільш розвинених видів професійних єдиноборств світового рівня.
Потім японський кікбоксинг, як і тайський бокс, прийшов до Європи, в першу чергу саме в Нідерланди, які на сьогоднішній день є одним з головних світових центрів кікбоксингу. Відомо, що 15 з 18-ти гран-прі К-1 у важкій вазі виграли голандські бійці.
Видатними представниками японського кікбоксингу є: Тосіо Фудзівара, Роб Каман, Іван Хіпполіт, Петер Артс, Ернесто Хост Ремі Боньяскі, Масато Кобаясі, Анді Саувер, Мірко Филипович, Буакхау Банчамек, Геворг Петросян.
